Схоже, що клімат стає теплішим. Судячи з кількості снігу, що випав у північних Альпах з початку січня і до кінця сезону, у це важко повірити. Але водночас листопад і грудень уже кілька років поспіль характеризуються лише незначним сніговим покривом
Схоже, що початок зими трохи відсунувся, і всі ті, хто любить рано починати сезон, повинні серйозно подумати про можливість скористатися льодовиками. Там, на великій висоті, зазвичай умови для занять лижним спортом трохи кращі, а з того моменту, як починається гірськолижний сезон, там практично порожньо. А також на льодовиках чудова весна. Накопичені за весь сезон маси снігу (на таких висотах не буває різких відлиг) роблять умови феноменальними, а відмінний сніг опівдні не перетворюється на кашу. Тільки дуже холодні періоди, які бувають найчастіше в січні, можуть завдати деяких проблем. Вище 3000 м над р. м. вони особливо відчуваються
HINTERTUX (3250 м над р. м.)
Льодовик Hintertux — це єдиний цілорічний лижний регіон в Австрії. Підйомники працюють без перерви, а їхня сезонна консервація проходить по черзі. Не дивно, що на льодовику Hintertux улітку та ранньою осінню повно лижників, що тренуються перед початком сезону. А з початком щорічних стартів лижна станція порожніє (за винятком вікендів), і можна спокійно користуватися трасами, на яких усього кілька тижнів тому тренувалися найкращі гірськолижники світу. Тут також сучасна і постійно оновлювана інфраструктура підйомників та іншого транспорту. Подорож у країну «Вічного льоду» починається в маленькому Hintertux (буквально кілька готелів та один знаменитий бар) на висоті 1500 м над р. м. на вибір дві дуже швидкі канатні дороги: Gletscherbus1 чи Sommerberg-Gondelbahn. Обидві піднімають на Sommerbergalm (2100 м над р. м., Alm німецькою — луг) біля підніжжя Tuxer Joch. На схилах цього перевалу (Joch означає перевал) працює три підйомники: два бугельних, що обслуговують легкі блакитні траси — якраз для розминки, і один крісельний, уздовж якого біжать дві траси: зазвичай людна блакитна і червона, не укатана ратраком. Із Sommerbergalm знову за допомогою двох канатних доріг Gletscherbus-2 і Fernerhaus-Gondel можна (і треба!) потрапити в Tuxer Fernerhaus (2660 м над р. м.). Насправді саме звідси вже видно всю потужність льодовика, і саме тут починаються справжні можливості. Рекомендую довгий спуск Spannagelabfahrt до підйомників і трас у районі двох піків: Lärmstange (2731 м над р. м.) і Kaserer (3268 м над р. м.). Позначені там маршрути не досягають самого верху, але й так чудові. Широкі, відмінно підготовлені і доволі безлюдні, вони просто запрошують до швидкої їзди на кантах і досягнення меж власних можливостей. Єдиний мінус — якщо тут дме вітер, то найчастіше сильний.
З Tuxer Fernerhaus замість того, щоб спуститися вниз, можна канатною дорогою піднятися на найвищу точку регіону Hintertux. Gefrorene Wand (3250 м над р. м.) за ясної погоди гарантує безліч чудових і незабутніх пейзажів. Назва вершини в перекладі означає «замерзла стіна», що відповідає дійсності. Саме звідси починаються найскладніші спуски регіону. З Gefrorene Wand також можна легко потрапити до підйомників біля підніжжя найкрасивішого піку цієї місцевості Olperer (3476 м над р. м.) Два бугелі обслуговують блакитні траси і, увага, чудовий сноупарк. Для втомлених від катання лижників є безліч барів. День на лижах, безпосередньо перед спуском у долину канатною дорогою, варто закінчити в закладі на Somerbergalm, де постійно грає музика (часто жива). Дальня частина долини Zillertal також відома активним нічним життям. Ресторани Hexenkessl, Kasermandl, чи знаменитий Hohenhaus-Tenne запрошують усіх, у кого ще є сили після катання. Автобусна лінія 1-Euro-Nightliner (відповідно до назви ціна 1 євро) функціонує і вночі, і всі потрапляють у ліжка (але не обов’язково у свої). І ще дещо: у місцевості Tux-Lanersbach підготовлені три освітлювані санні траси. Tux ist gut!
PITZTAL (3440 м над р. м.) У самому кінці долини Pitztal в місцевості Mandarfen знаходиться нижня станція підземної дороги, яка вивозить лижників у район льодовика. Коли ми виїжджаємо з темряви, нашим очам відкривається справді незвичайне видовище: зліва направо величезні піки (усі набагато вищі за 3000 м) оточують великий і засніжений «казан». Тут не так багато лижних трас, як у Hintertux, але льодовик Pitztal має свої переваги. Модернізована до цього сезону канатна дорога Wildspitzbahn на Hinterer Brunnenkogel (3440 м над р. м.) є найвисокогірнішою в Австрії. Крім того, в неї величезна пропускна здатність (особливо порівняно з попередньою: із чотирьох вагончиків). На вершині, у станції з сучасною архітектурою, що чудово гармонує з навколишнім пейзажем, знаходиться справжня австрійська кав’ярня, а вид просто приголомшливий. Із найвищого піку йде кілька дуже вимогливих, але широких трас. На них можна побожеволіти, оскільки зазвичай тут мало людей (можливо, після модернізації канатки це зміниться). Одна з трас веде до нижньої станції іншої сучасної канатної дороги, що складається з двох частин — Mittelbergbahn. У верхній частині схилів, які обслуговує ця канатка, крім кількох широких червоних трас, є сноупарк і дуже цікава траса boardercross. Також із верхньої станції Mittelbergbahn йде єдина дуже складна чорна траса регіону. Уздовж підйомника Gletschersee, що з’єднує нижню станцію Mittelbergbahn і Wildspitzbahn, знаходиться траса для виміру максимальної швидкості і доволі велика half-pipe. Льодовик не був би таким привабливим, якби тут не розташовувалися тренувальні траси для різних клубів і спортивних команд — часто найвищого рівня. Цю частину трас обслуговує дуже довгий бугельний підйомник на схилі Vorderer Brunnenkogel. Неподалік від головного ресторану (біля верхньої станції підземного «крота») встановлено маленький бугель для початківців. І це все? — запитаєте ви. А ось і ні! Лижний регіон Pitztal також пропонує численні можливості для позатрасового катання. Додаткові можливості також дає канатна дорога Rifflsee, що починається від паркінгу Mandarfen. Цей невеликий, але дуже красивий лижний район з такою ж назвою, як і канатка, обслуговується тим самим абонементом. Rifflsee може стати чудовою альтернативою при поганій чи дуже морозній погоді на льодовику. Із проміжної станції швидка канатка піднімає лижників на вершину Grubenkopf (2800 м над р. м.), а звідти вниз ідуть дві червоні і дві чорні складні траси. Блакитна «одиничка» — це довга, легка траса з чудовими пейзажами, на якій не треба задумуватися про техніку. Sunna Alm також пропонує фантастичні бігові траси, які справді варто перевірити «власними ногами». Pitztal — це центр, у якому й за тиждень не занудьгуєш. Нічне життя обмежене знаменитим Hexenkessl, баром-дискотекою, де збираються гості цих місць. Іноді розваги затягуються до пізньої ночі, особливо якщо наступного дня обіцяють погану погоду.
KAUNERTAL (3260 м над р. м.) Коли рухаєшся вгору долиною Kaunertal, ще не доїжджаючи до містечка Feichten, серед вершин можна побачити обледенілі схили Weisseespitze, що утворюють великий сніговий цирк. Це і є мета нашої поїздки. Дорога з Feichten (де зазвичай живуть лижники) до паркінгу в Ochsenalm (2150 м над р. м.), де машину, нарешті, можна замінити канаткою, не дуже легка і становить майже 20 км. Це найбільший мінус лижної станції на льодовику, але водночас і її головний плюс. І не дивуйтеся такому формулюванню. Дорога в Ochsenalm складна, зате вона відлякує багатьох лижників від відвідування Kaunertal. Тому ні на одній з трас ніколи не буває штовханини, а в горах тихо й романтично. Уздовж крісельних підйомників Ochsenalmbahn 1 і 2 біжать червоні й блакитні, дуже різноманітні траси. Рівні ділянки чергуються з крутими стінками і є чудовим місцем, наприклад, для тестів. Підйомники довозять лижників до потрібного місця на льодовику. Тут також знаходиться найбільший ресторан центру, де зручно призначати зустрічі. Від ресторану праворуч на вершину Karlesspitze (3260 м над р. м.) веде сучасна і швидка канатна дорога. Уздовж неї вниз ідуть блакитні, червоні й чорні траси, а також кілька непідготовлених маршрутів. Справді є з чого обирати. Неподалік від ресторану знаходяться два дуже довгі, але швидкі бугельні підйомники на Falginjoch (3108 м над р. м.). Керівництво лижного центру спеціально не змінює ці підйомники на сучасніші, щоб не шкодити місцевій природі. Від Falginjoch йде кілька широких і не дуже складних трас, що дозволяють їхати швидко.
Їх доповнюють різні позатрасові варіанти в напрямку Weisseespitze. Два інші бугельні підйомники доставляють лижників на Nörderjoch (3062 м над р. м.). Уздовж них встановлено тренувальні траси і побудовано великий сноупарк із великою half-pipe. Саме тут щороку, пізньою осінню, відбувається вже відоме в Європі відкриття сезону сноуборду. Тоді протягом трьох днів центр тріщить по швах, а гучна музика грає цілодобово.
Тепер це вже вся інформація про льодовик Kaunertal. Здається, що її небагато, але саме тут, завдяки величезній площі, порожнім трасам і різним варіантам спусків, можна як слід «накататися» і набратися позитивної енергії. Не приховаю, що це «таємна адреса» серед льодовиків Австрії. Як і в Pitztal, абонемент обслуговує сімейний центр Fendels, розташований трохи нижче Feichten. Кілька підйомників, пара легких і пара складних трас, траса для санчат, сноупарк для менш просунутих є чудовою альтернативою передусім для сімей із дітьми. Нічне життя у Feichten обмежене. Три ресторани і все. Але той, хто їде в Kaunertal, щоб розважатися після катання на лижах, обирає неправильне місце. Kaunertal — це передусім спілкування з природою, милування високими горами, насолода тишею. Це моє улюблене місце на льодовику в Австрії.
