Матеріал нижче — виклад особистого травелогу автора (ім’я в тексті не вказане) про поїздку до Сьєрра-Невади в Іспанії, з посиланням на поради Марчина Шафраньського, який організовує тури, що поєднують гольф і гірські лижі. Автор описує рідкісну подію — коли вітер заносить на альпійські схили червоний пісок із Сахари, роблячи видимою далеку Африку з вершини Велети (3398 м). Поїздка поєднувала відпочинок на узбережжі Коста-Тропікаль (кайтсерфінг, гольф, відвідання ромової фабрики й тропічних садів) з одним днем катання на лижах у Сьєрра-Неваді, на жаль, у тумані. Автор зустрів у готелі знайомого Марчина Шафраньського буквально за 15 хвилин після приїзду — саме він возить сюди тих, хто хоче поєднати гольф і гірські лижі. Далі йде та сама історія, що й в іншому матеріалі про цей курорт: чемпіонат світу 1996 року (перенесений з 1995-го через відлигу), місцева лижниця Марія Хосе Р’єнда Контрерас, яка тут дебютувала, та дві рекомендовані нею траси — чорна Fuente del Tesoro біля радіотелескопа IRAM та червона Aguila, якою вдалося проїхати лише частково через закриття. Автор також описує відкриття юніорського чемпіонату світу зі сноуборду з гігантською паельєю, атмосферу après-ski та близькість Гранади (півгодини вниз). Насамкінець — бажання повернутися, щоб поєднати тепле море й катання на лижах в один день, що, на думку автора, в Іспанії зробити простіше, ніж у Новій Зеландії.
